Однією з умов здійснення підприємницької діяльності в Україні є її легітимність, тобто державне підтвердження законності входження суб'єктів у господарський обіг, вимога обов'язкового проходження ними певних законодавчо закріплених процедур. Однією з таких прцедур є державна реєстрація підприємства.
Державна реєстрація підприємства здійснюється не тільки в інтересах держави (зокрема для виявлення платників податків, здійснення державного контролю за виконанням умов підприємницької діяльності та боротьби з фіктивним підприємництвом, отримання державою відомостей статистичної звітності для регулювання відповідних сфер економіки), але і для створення так званої прозорості ринку , то є можливості для учасників ринкових відносин отримати інформацію про своїх майбутніх партнерів і контрагентів. Така інформація є важливою при укладанні договорів, для розвитку господарських зв'язків, ведення торговельних операцій і пр.
Виникнення інституту державної реєстрації підприємства в Україні пов'язують з прийняттям закону "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р., який, згідно зі ст. 8, довгий час регулював процедуру державної реєстрації підприємства.
Сьогодні основним законом, який регулює процедуру державної реєстрації підприємства, є Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-ІV від 15.05.2003 р.
Відповідно до цього закону державна реєстрація юридичної особи (іншими словами - реєстрація підприємства) є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, ... а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Саме з дня реєстрації підприємство, за законодавством України, набуває статусу суб'єкта господарювання.
Визнання підприємства суб'єктом господарювання можливе лише за умови створення його в певній організаційно-правову форму. В Україні «улюбленими» формами реєстрації підприємства стали: приватне підприємство (ПП) і господарське товариство (ТОВ, ЗАТ, ВАТ та ін.)
Господарський кодекс України № 436-ІV від 16.01.2003 р. визначає приватне підприємство (ПП) як таке, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці або з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
Діяльність господарських товариств (ТОВ, ЗАТ, ВАТ та ін) регулюється Законом України «Про господарські товариства» № 1576-ХІІ від 19.09.1991 р.
Відповідно до закону господарським товариством (ТОВ, ЗАТ, ВАТ та ін) є юридична особа, статутний капітал якого поділений на частки між учасниками. Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства (ПЗ), командитного товариства (КВ), товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ), акціонерного товариства (АТ): відкритого (ВАТ) або закритого (ЗАТ) .
Законодавство практично всіх держав встановлює обов'язкову вимогу реєстрації підприємства. Зазвичай реєстрація підприємства за кордоном здійснюється в торгових реєстрах, що ведуться судовими або адміністративними органами.
В Україні законодавчо не встановлено єдиний універсальний орган для реєстрації підприємств. Орган з реєстрації підприємства визначається в залежності від його організаційно-правової форми. Так, Кабінет Міністрів України реєструє фінансово-промислові групи; Національний банк України - банки; адміністрації вільних економічних зон - суб'єктів вільних економічних зон; місцеві органи юстиції - об'єднання громадян, політичні партії, адвокатські спілки тощо.
Однак всі вищезгадані організації після реєстрації в спеціальних органах повинні пройти процедуру державної реєстрації підприємства згідно із законом № 755-ІV у місцевих органах виконавчої влади чи органах місцевого самоврядування. У Києві це районні державні адміністрації, в області - районні державні адміністрації або виконавчі комітети місцевих рад.
Реєстрація підприємства (ПП, ТОВ, ЗАТ, ВАТ та ін) також починається з місцевих органів влади. При цьому в районну державну адміністрацію або виконавчий комітет місцевої ради необхідно подати: реєстраційну картку встановленого зразка, два примірник статуту підприємства (засвідчені нотаріально), оригінал (нотаріальну копію) рішення про створення підприємства, квитанцію про сплату реєстраційного збору. Результатом реєстрації підприємства на цьому етпе буде свідоцтво про державну реєстрацію підприємства.
Однак, отримання свідоцтва про державну реєстрацію підприємства - це тільки початок шляху. Надалі процедура реєстрації підприємства передбачає відвідання ще 7 районних інстанцій:
Управління статистики;
Податкова інспекція;
Управління Пенсійного фонду України;
Управління (відділ) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
Управління (відділ) Фонду загальнодержавного страхування з нагоди безробіття (центр зайнятості);
Управління (відділ) Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;
Дозвільна система місцевого управління МВС України.
Процедуру реєстрації підприємства можна вважати завершеною тільки тоді, коли власник або майбутній директор отримає на руки:
довідку про внесення підприємства до ЄДРПОУ із зазначенням видів діяльності;
довідка за формою 4-ОПП про взяття на облік підприємства, свідоцтво платника ПДВ або платника єдиного податку (при необхідності);
повідомлення про взяття на облік у ПФУ;
повідомлення про взяття на облік в ФСС з ТВП;
повідомлення про взяття на облік у центрі зайнятості;
страхове свідоцтво з ФСС від НС;
дозвіл на виготовлення печатки та саму друк.
На підставі зібраних документів відкривається розрахунковий рахунок у банку і підприємство може розпочинати свою діяльність.
